ОстаннІ ПовІдомлення - Arachne

Лукас стиснув кулаки, відчуваючи, як усередині закипає гнів.

— Ти справді думаєш, що я зупинюся? Все це твоя робота? Ти вирішив підтерти сліди?

Хедлі насупився, його голос став жорстким.

— Ти не розумієш, що в цю справу причетні не тільки я. Якщо ти продовжуватимеш копати, тобі доведеться зіткнутися з тим, чого краще не знати.

Ці слова пролунали як загроза і Лукас не зміг стриматися. Він ударив кулаком по столу, змусивши папери розлетітися.

- Хто вони, Гедлі? Скажи! Хто тобі заплатив? Хто полює на Клер?

Шериф підвівся з-за столу, його обличчя спотворилося гнівом.

- Я вже сказав надто багато! Іди, Слоуне, поки не пізно.

Лукас відійшов до дверей, його погляд палахкотів ненавистю.

— Я знайду правду, навіть якщо це не сподобається. І якщо ти замішаний у вбивствах, Хедлі, я сам відправлю тебе за ґрати.

Лукас вийшов із кабінету, але почуття тривоги не відпускало його. Він знав, що шериф був не просто винен у прихованні інформації. За цим стояло щось більше.

На стоянці він помітив, як Хедлі швидко сів у машину і поїхав, навіть не сказавши нікому жодного слова.

"Він щось задумав..." - майнуло в голові Лукаса.

Тієї ночі Лукас повернувся до архівів, скориставшись зв'язками з Беном, щоб відновити доступ до деяких файлів. Він шукав усе, що могло б підтвердити його підозру.

Коли він відкрив одну з відновлених папок, його погляд завмер на одному імені: Джек Ковальськи. Та сама людина, про яку шериф говорив раніше.

Але найстрашніше було не в цьому. Серед фотографій та документів було нове ім'я: Джон Хедлі.

Запис у звіті говорив, що Хедлі знав Ковальськи ще до зникнення Алекса, і їх пов'язували темні справи. Це була їхня спільна таємниця, яка тепер ставала все ясніше.

Лукас закрив папку, відчуваючи, як його серце стискається від усвідомлення.

"Хедлі не просто прикривав злочин. Він був у цьому замішаний із самого початку."