Голова Мінотавра - Марек Краєвський

Він анітрохи не боявся цих трьох людей, котрі вночі вдерлися до помешкання в кам’яниці Рогатина. Був переконаний, що це жарти одного приятеля, який полюбляв незвичайні дотепи й уже якось, залізши крізь вікно до нього у квартиру й перевбравшись на примару, розбудив його. Тож Воронецький-Кулик ішов спокійно і, незважаючи на кляп у роті й зв’язані руки, не чекав нічого поганого. Сподівався, що десь із мороку от-от вирине його товариш-жартівник. Йому б і на думку не спало, що хтось у цьому місті наважиться підняти руку на зятя комісара Едварда Попельського. Крім того, один з викрадачів прихопив із собою його тростину. Той, хто хоче зробити щось лихе, не подбає про такі дрібниці.

Зупинилися. Вони знаходилися за рогом якогось муру. Згасили ліхтарі. Стало зовсім темно. Воронецький-Кулик відчув на обличчі чийсь подих, що відгонив алкоголем і тютюном. Це був четвертий нападник. А тоді долинув запах одеколону. Він упізнав його. Таким одеколоном його товариш не користувався. І тоді він злякався. Ніхто у Львові не наважився б підняти руку на зятя комісара Едварда Попельського. Окрім самого Едварда Попельського.

Промінь світла впав на обличчя математика, але не засліпив його. Він добре бачив, як із темряви виринула рука в дорогій рукавичці. Двома пальцями тримала його тростину.

— Цим ти покалічив мою дочку? — почувся голос Попельського. — Таку палицю ти встромив у її лоно?

Воронецький-Кулик почав тремтіти. Його дивувало, що він узагалі не відчував страху. Його аналітичний розум працював бездоганно, без щонайменших емоцій. Але тіло не слухалося розуму. Дрижало від панічного жаху й обливалося потом. Йому здавалося, що весь сморід підземної клоаки виділяє він сам.

— Цю палицю ти встромив у лоно, яке породило на світ твого сина?

Чиясь інша рука виринула з темряви й витягла кляп з рота. Почув плюскіт води. Знав, що житиме так довго, доки не відповість ствердно на це запитання. Він зітхнув полегшено. Не відповість і житиме. Його логічний розум працював безпомильно.

І раптом відчув, що хтось здирає з нього плаща, а тоді й піжаму. Натягнутий шовк тріснув. Стало холодно. Хтось сильно натиснув на його потилицю, і він упав спершу на коліна, а тоді долілиць. Сморід каналізації здався ще дошкульнішим. Якийсь чоловік усівся йому на спині, а другий розсував його голі ноги.

— Страждатимеш, як вона, — долинув голос Попельського, — але твоє страждання буде страшнішим. Безнадійним і останнім.

Воронецький-Кулик почув стукіт тростини. Краєм ока вгледів світло ліхтаря на своїх ногах. Руки зв’язали міцніше. І тоді він зрозумів, що переоцінив свій математичний розум. Не передбачив, що Попельський знає відповідь на запитання, яке двічі йому поставив. А потім не думав більше ні про що. Перетворився на суцільний палючий біль.

Коли через чверть години його зі зв’язаними руками жбурнули до Полтви, і смердюча вода наповнила його легені, сприйняв це, як порятунок.

Додаток

Покажчик львівських вулиць і площ

Вулиці:

вул. Академічна — просп. Т. Шевченка

вул. Божнича — вул. Сянська

вул. Галицька — вул. Галицька, вул. Князя Романа

вул. Гетьманська — просп. Свободи (парний бік)

вул. Городоцька — вул. Городоцька

вул. Ґенся — вул. Староміська

вул. Домініканська — вул. Ставропігійська

вул. Жолкевська — вул. Б. Хмельницького

вул. Жулінського — вул. В. Філатова

вул. Законтна — вул. Закутна (зараз не існує)

вул. Зелена — вул. Зелена

вул. Зиґмунтовська — вул. М. Гоголя

вул. Зиморовича — вул. Дж. Дудаєва

вул. Іссаковича — вул. І. Горбачевського

вул. Казімежовська — частина вул. Городоцької

вул. Каліча Гора — вул. Каліча Гора

вул. Клепарівська — вул. Клепарівська

вул. Коперника — вул. М. Коперника

вул. Костюшка — вул. Т. Костюшка

вул. Крашевського — вул. С. Крушельницької

вул. Куркова — вул. М. Лисенка

вул. Леґіонів — просп. Свободи (непарний бік)

вул. Личаківська — вул. Личаківська

вул. Лонцького — вул. К. Брюллова

вул. Лозинського — вул. О. Герцена

вул. Миколайська — вул. О. Фредра,

вул. Пильникарська вул. Міцкевича — вул. Листопадового Чину

вул. Мохнацького — вул. М. Драгоманова

вул. Оссолінських — вул. В. Стефаника

вул. Охронек — вул. О. Кониського

вул. Пекарська — вул. Пекарська, вул. Театральна

вул. Пілсудського — частина вул. І. Франка

вул. Піярів — вул. М. Некрасова

вул. Потоцького — вул. Генерала Чупринки

вул. Різні — зараз не існує

вул. Сапєги — вул. С. Бандери

вул. св. Миколая — вул. М. Грушевського

вул. Сикстуська — вул. П. Дорошенка

вул. Словацького — вул. Ю. Словацького, вул. Університетська

вул. Смерекова — вул. Смерекова

вул. Сокола — вул. П. Ковжуна

вул. Старозаконна — вул. М. Удатного

вул. Стрийська — вул. Стрийська

вул. З Травня — вул. Січових Стрільців

вул. Фредра — вул. О. Фредра

вул. Хмельовського — вул. Л. Глібова

вул. Хорунщизни — вул. П. Чайковського, частина вул. Дж. Дудаєва

вул. Чарнецького — вул. В. Винниченка

вул. Яблоновських — вул. Ш. Руставелі

вул. Янівська — вул. Т. Шевченка

Площі:

пл. Більчевського — пл. М. Кропивницького

пл. Галицька — пл. Галицька

пл. Ґолуховських — пл. Торгова (зараз не існує)

пл. Домбровського — пл. Є. Маланюка

пл. Старий Ринок — пл. Старий Ринок

пл. Стрілецька — пл. Д. Галицького

Примітки

1

Дрипця (львів. жаргон.) — стара жінка.

2

Хавіра (львів. жаргон.) — квартира.

3

Юрашки (львів.) — пряники-медяники, що виготовлялися на весняного Юрія (прим. пер.).

4

Спершу макаґіґи, потім сардельки; макаґіґи — ласощі з карамельної маси, меду, маку, мигдалю та горіхів (прим. пер.).

5

Від початку (лат.).

6

Вказівку (лат.).

7

Стругати фуня (львів. жаргон.) — гоноритися, чванитися.

8

Фунястий паняґа (львів. жаргон.) — пихатий чоловік.

9

Тримати штаму (львів. жаргон.) — брататися, товаришувати.

10

Хатрак (львів. жаргон.) — поліційний агент.

11

Фест (львів. жаргон.) — добряче, міцно.

12

Біня (львів. жаргон.) — молода дівчина, повія.

13

Аліґанцко (львів. жаргон.) — елегантно.

14

Дзюня (львів. жаргон.) — молода дівчина, повія.

15

Рихтиґ (львів. жаргон.) — саме, якраз.