Нові коментарі
У неділю у 18:53
Суки где вторая часть
Серце пітьми - Джозеф Конрад
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Детективи » Прес-центр - Юліан Семенов

Прес-центр - Юліан Семенов

Читаємо онлайн Прес-центр - Юліан Семенов
детективному фільмі, з провулка на дорогу вискочили двоє хлопців. Їхні обличчя були бліді, аж сині, вони зупинились, незграбно розчепіривши ноги, підкинули до животів короткостволі «шмайсери»; Санчес швидко вивернув кермо, встиг різко й боляче пригнути голову Марі, знову крутнув кермо, почув автоматний стрекіт за спиною — це, висунувшись із «шевроле», по терористах стріляли охоронці, з усієї сили натиснув на акселератор і помчав посеред вулиці до виїзду з міста…

Коли Санчес повернувся до палацу, там саме відбувалося екстрене засідання кабінету; про замах доповідав начальник управління безпеки; змова правих ультра; міністр оборони майор Лопес вніс пропозицію, щоб віднині в машині прем’єра завжди їздив начальник охорони, а супроводжували прем’єра дві машини з офіцерами із з’єднань «червоних беретів» — найтренованіших з’єднань республіканської армії; незважаючи на те, що Санчес голосував проти, а начальник генерального штабу Діас утримався, пропозицію було прийнято більшістю голосів.

5

Що таке «ланцюг»? Ілюстрація № 1

БНД, Пуллах: 24/176-JI

Строго конфіденційно

Сектор дослідження інформації

Гамбурзька журналістка Марі Кровс (досьє 6-ад-52), акредитована при європейському Прес-центрі, двічі протягом останніх одинадцяти місяців виступила з матеріалами, що заслуговують на оперативне вивчення. а) 12.02.83 вона опублікувала в «Бліці» повідомлення з Женеви про те, що лідером правих екстремістів, які діють з території Сальвадору проти Нікарагуа, є Хорхе Ауреліо, агент ЦРУ за кличкою Нортон, що перебуває на зв’язку з Джозефом.

За відомостями, які ми одержали від наших колег з Ленглі, Нортон справді перебуває на зв’язку з Джозефом, який працює в Сальвадорі «під дахом» радника національних компаній, зайнятих виробництвом сої, бобів какао та бананів.

Отже, на думку наших американських колег, або ж є витік цілком секретної інформації з штаб-квартири ЦРУ, що може завдати непоправної шкоди інтересам не тільки США, а й усього західного товариства, або ж витік інформації постійно відбувається в Сальвадорі.

Оскільки ніхто з журналістів не повідомляв у свої газети про згаданий вище факт, що зачіпає інтереси наших американських колег, відділ «У-ф-14» ЦРУ просить вжити можливих заходів, щоб встановити канал, яким ця інформація надійшла до Марі Кровс. б) 27.03.83 саме Марі Кровс надрукувала в ліворадикальній газеті «Войс» статтю під заголовком «Без п’яти дванадцять». У цьому матеріалі М. Кровс писала, що години «кривавої диктатури в Гаривасі» лічені, сили національного оновлення не мають наміру терпіти далі «тиранію, корупцію і зраду національних інтересів», що «мабуть, падіння нинішнього прогнилого продажного режиму є справою не місяців і тижнів, а днів, а можливо, й годин».

Через сорок дві години в Гаривасі владу взяли «революційні офіцери» на чолі з полковником Санчесом.

ЦРУ просить встановити спостереження за Марі Кровс з метою з’ясування можливості її контактів з секретними службами Москви чи Гавани.

П. Ліберт».

Заступник директора БНД подивився на шефа сектора «вивчення інформації», усміхнувся й спитав:

— Ну, а коли припустити таку можливість: Марі Кровс — просто талановита журналістка? А талановитість містить у собі елемент передбачення. Я читав якось інформацію з Бонна, записали бесіду одного з наших опозиціонерів з російським письменником Степановим; той чудово сказав: «Я відчуваю майбутнє долонями; локаторності людини ще не пізнали, і до дослідження цієї властивості, що притаманна не якійсь там еліті, а всім, хто живе на землі, наука навіть не наблизилась…»

— Тоді треба порекомендувати Марі Кровс, — так само добродушно відповів шеф сектора, — змінити її ім’я на «Кассандра».

— Це вже було… В сорокових роках паризька журналістка Женев’єва Табуї випустила книжку «Вони називали її Кассандрою».

— Чисто французька скромність…

— Я уточнив би: чисто жіноча скромність… Краще будемо намагатися любити нашого південно-західного сусіда, незважаючи на весь його шовінізм і природжену легковажність… Ваші пропозиції?

— Встановити спостереження за Кровс і дати вказівку нашій швейцарській резидентурі простежити за всіма її контактами.

— Справжнє прізвище Кровс також цікаве. Її батько Пікс, з концерну запеклого консерватора Бельсмана, — сказав заступник директора.

Шеф сектора «вивчення» оцінив поінформованість свого керівника, тому дозволив собі порадуватись, по-перше, але їй показати свою компетентність, по-друге:

— Ах, он як?! Це той Пікс, який живе в Парижі з масажисткою мадам Гала і пише огляди під прізвищем Верньє?

— Саме так, і я вітаю вас з винятковим професіоналізмом пам’яті… Ні, я не поспішав би з початком такої роботи щодо Кровс… Я рекомендував би почати з ланцюга. Спробуйте цю саму всевидющу Кровс обернути в нашу… ну, якщо не приятельку, то хоча б у… мимовільне джерело інформації…

Через п’ятнадцять хвилин з Пуллаха, що під Мюнхеном, пішли шифротелеграми в женевську й бернську резидентури БНД.

Через три години радник з преси подзвонив керівникові адвокатської контори «Розен унд Шульц» панові Брюкнеру, той спеціалізувався у справах, пов’язаних з видавництвами й редакціями.

Через п’ять годин дев’ять хвилин пан Брюкнер побачився з хазяйкою фірми «Розен унд Шульц» фрау Розен.

Через сім годин фрау Розен домовилась про зустріч з редактором журналу «Фрайє трібюне» Гербертом Доле.

Через дев’ять годин дванадцять хвилин секретарка пана Доле знайшла Марі Кровс по домашньому телефону й запросила її прийти до редактора завтра, сімнадцятого вересня, о дев’ятій ранку.

— Я спішно закінчую статтю, — відповіла Марі, — тільки-но повернулася з Латинської Америки… Може, ви будете такі ласкаві призначити мені час на післязавтра?

— На жаль, дорога фрейлейн Кровс, післязавтра бос відлітає на Канарські острови… А він хотів би запропонувати вам дещо до того, як вилетить…

— Добре, спасибі, я прийду.

Доле підвівся з-за різьбленого, роботи вісімнадцятого століття, столу карельської берези, по-дружньому простяг руку, пішов назустріч Марі, не приховуючи захоплення, дивився на неї, не випускаючи довгої, тонкої руки жінки із своєї сухої й гарячої, підвів до крісла, спитав, що питиме його зеленоока гостя, узяв з холодильника, вмонтованого в стелажі, пляшку «віші», лід, горішки й зразу ж заговорив:

— Я теж колись писав, — сказав він. — Будь проклята моя нинішня професія, але хтось же має бути і бюрократом… Хтось має кремсати ваші матеріали, бути козлом відпущення в скандалах з урядовими йолопами, вибивати у хазяїв якнайбільше коштів для оплати талановитих матеріалів, уладнувати суперечки зі складачами, що страйкують…

— Дуже хочеться повернутися до друкарської машинки? — спитала Марі. — Чи крісло зовсім засмоктало?

Доле сумно всміхнувся.

Саме тому в мене не крісло, я ж сиджу на секретарському стільці, який обертається, і всі мені дорікають за електрику; вік вісімнадцятий і нинішній несумісні, кажуть люди.

— Все сумісне, — впевнено відповіла Марі. — А далі все буде ще суміснішим, бо хімія подарувала світові гутаперчу і люди спроектували цю прекрасну синтетичну властивість на вроджену

Відгуки про книгу Прес-центр - Юліан Семенов (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: