Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Детективи » Убивства за абеткою - Агата Крісті

Убивства за абеткою - Агата Крісті

Читаємо онлайн Убивства за абеткою - Агата Крісті
звільнених слуг або єгерів чи когось подібного і тупуватий детектив типу Джеппа. Що ж, мабуть, усе.

– Це ваша ідея про елітне вбивство?

– Бачу, ви не погоджуєтесь.

Пуаро сумно дивився на мене.

– Ви зробили чудовий огляд майже всіх написаних детективних історій.

– Гаразд, – сказав я. – А що б замовили ви?

Пуаро заплющив очі й відхилився на спинку крісла. Із його вуст полинуло воркотання.

– Дуже простий злочин. Без жодних ускладнень. Злочин у тихому домашньому колі, спокійний та intime13.

– Як злочин може бути intime?

– Уявіть собі, – промуркотів Пуаро, – що четверо людей грають у бридж, а п’ятий, зайвий, сидить у кріслі біля каміна. Наприкінці вечора виявляється, що чоловік біля каміна мертвий. Один із чотирьох, коли йому випало бути тлумаком, підійшов і вбив його, в той час як інші троє за грою нічого не помітили. Оце було б убивство. Хто з чотирьох це зробив?

– Що ж, – сказав я. – Не бачу тут нічого захопливого!

Пуаро з докором подивився на мене.

– Ні, бо немає вигадливо вигнутих кинджалів, шантажу, смарагду, який насправді – викрадене око божка, східних отрут, які не залишають слідів. У вас мелодраматична душа, Гастінґсе. Вам подавай не одне, а цілу низку вбивств.

– Визнаю, – сказав я, – що друге вбивство в книжці часто все оживляє. Якщо вбивство відбувається в першому розділі й треба прослідувати за алібі кожного персонажа аж до передостанньої сторінки, це трохи нудно.

Задзвонив телефон, і Пуаро підвівся, щоб відповісти.

– Алло, – сказав він. – Алло! Так, це Еркюль Пуаро.

Хвилину чи дві він слухав, а потім його обличчя змінилось.

Його частина розмови складалася з коротких незв’язаних фраз.

– Mais oui14… Так, звісно… Так, ми приїдемо… Авжеж… Мабуть, так, як ви кажете… Гаразд, візьму. Тоді à tout à l’heure15.

Він поклав слухавку й підійшов до мене.

– Гастінґсе, це інспектор Джепп.

– Ну?

– Він щойно повернувся в Скотленд-Ярд. Є повідомлення з Андовера.

– З Андовера? – збуджено вигукнув я.

Пуаро повільно сказав:

– Знайшли вбитою стару жінку на прізвище Ашер, власницю невеличкої крамнички з тютюном та газетами.

Думаю, я почувався дещо розчарованим. Мій інтерес, що спалахнув при згадці про Андовер, раптово зник. Я очікував на щось фантастичне, надзвичайне! Убивство старої власниці тютюнової крамниці здавалося дещо жалюгідним і нуднуватим.

Пуаро продовжував тим само повільним і серйозним голосом:

– Андоверська поліція вважає, що вони схоплять того, хто це зробив.

Я відчув новий спалах розчарування.

– Схоже, жінка мала погані стосунки зі своїм чоловіком. Він п’є, і норов у нього крутий. Він не раз погрожував убити її. Однак, – продовжував Пуаро, – зважаючи на те, що сталося, поліція хоче ще раз поглянути на анонімного листа. Я сказав, що ми з вами негайно вирушаємо в Андовер.

Мій настрій трохи покращився. Зрештою, яким жалюгідним не здавався б цей злочин, це було вбивство, а я давненько не перетинався зі злочинами та злочинцями.

Я майже не вслухався в наступні слова Пуаро. Та пізніше пригадав їх і зрозумів їхнє значення.

– Це початок, – сказав Еркюль Пуаро.

Розділ четвертий

Місіс Ашер

В Андовері нас прийняв інспектор Ґлен, високий блондин із приємною усмішкою.

Для чіткості розуміння коротко викладу сухі факти, пов’язані зі справою.

Злочин виявив констебль Дувер о першій ночі двадцять другого числа. Роблячи обхід, він поторгав двері крамниці й виявив, що вони відчинені. Увійшов і спершу подумав, що там нікого немає. Та, посвітивши ліхтариком за прилавок, помітив скорчене тіло старої. Поліцейський лікар, який прибув на місце злочину, визначив, що жінку вбили ударом по голові, ймовірно, коли вона нагнулася за пачкою цигарок із нижньої полиці за прилавком. Смерть настала вісім-дев’ять годин перед тим, як виявили тіло.

– Та ми змогли визначити час більш точно, – пояснив інспектор. – Ми знайшли чоловіка, який купив тут пачку тютюну о 17 : 30. А інший увійшов до крамниці о 18 : 05 і подумав, що вона порожня. Це обмежує момент вбивства періодом з 17 : 30 до 18 : 05. Поки що ніхто не бачив того типа Ашера поблизу крамниці, але, звісно, шанси на це є. О дев’ятій вечора він був у «Трьох коронах» п’яний як чіп. Коли ми дістанемося до нього, затримаємо за підозрою в убивстві.

– Не надто приємна особа, інспекторе? – запитав Пуаро.

– Гидкий тип.

– Він не жив із дружиною?

– Ні, вони роз’їхалися кілька років тому. Ашер – німець. Колись працював офіціантом, але почав прикладатися до чарки і з часом втратив роботу. Його дружина якийсь час працювала прислугою. Її остання робота була кухаркою-економкою у старої леді, міс Роуз. Вона виділяла гроші зі своєї зарплатні чоловікові, щоб він утримував себе, та він усе пропивав і приходив до неї на роботу влаштовувати сцени. Тому вона й пішла працювати до міс Роуз у Ґрейндж. Це віддалене місце, за три милі від Андовера. Він не міг туди часто ходити. Коли міс Роуз померла, залишивши місіс Ашер невелику спадщину, жінка відкрила свій тютюново-газетний бізнес – крихітну крамничку з дешевими цигарками, газетами та іншими дрібничками. Їй якраз вистачало на життя. Ашер час від часу заходив і ображав її, а вона, щоб позбутися його, давала трохи грошей. Він щотижня отримував п’ятнадцять шилінгів.

– Вони мали дітей? – запитав Пуаро.

– Ні. Та є племінниця, яка працює неподалік Овертона. Надзвичайно добра та серйозна молода жінка.

– То кажете, Ашер погрожував своїй дружині?

– Так. Він просто монстр, коли вип’є: лаявся і клявся, що розіб’є їй голову. Життя в місіс Ашер було непросте.

– Скільки їй було років?

– Близько шістдесяти. Дуже шанована та працьовита жінка.

Пуаро похмуро запитав:

– На вашу думку, інспекторе, злочин скоїв той чоловік, Ашер?

Інспектор обережно прокашлявся.

– Надто рано робити висновки, містере Пуаро, але я хотів би почути особисто від Франца Ашера, як він провів минулий вечір. Якщо дасть задовільну відповідь – то й добре, а якщо ні…

Настала багатозначна пауза.

– Із крамниці нічого не зникло?

– Нічого. Гроші в касі. Ніщо не вказує на крадіжку.

– Думаєте, Ашер прийшов у крамницю п’яний, почав ображати дружину і зрештою вбив її?

– Це здається найбільш вірогідним. Але мушу визнати, сер, що я все ще хочу поглянути на того дивного листа, якого ви отримали.

Пуаро віддав йому листа, інспектор, хмурячись,

Відгуки про книгу Убивства за абеткою - Агата Крісті (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: