Людина у човні - Vladyslav Derda

- Що ти хочеш сказати?

- Уяви, що буде коли Бебіт не отримає чого хотів. Він вже й так загрався з тобою, чи то ти з ним, одним словом забирайся з міста чим скорше тим краще. Його люди шукатимуть тебе і повір знайдуть, бос теж знайде спосіб змусити тебе зробити, те чого він хоче!

- Але ж я більше не належу йому!

- Так ми все владнали! - додав Біллі.

- Так, але ти в його місті, і схоже Бебіт злий, тому краще їдь, бо в нього ціла армія головорізів, і про всьому бажанні ти нічого їм не зробиш! - пояснив він.

- Вибач, що врізав! - єдине що проказав Матіас.

- Заслужено, дякую тобі, що легко приклався, що не вбив і не покалічив! 

- Бувай Кенні!

- Бувай Матіасе, бувайте пресвітере і всі інші! - Кенні ввічливо відкланявся і пішов своєю дорогою.

- Може нам справді варто поїхати вже звідси? - запитав стурбовано Майкл.

- Варто! - промовив Біллі Грін.

- Якби ж можна допомогти сестрі Кенні! - зітхнув він.

- Матіасе запам'ятай, усім допомогти нереально, якби ти цього не бажав! - тихо проказав йому Біллі.

- Мабуть нам треба їхати! 

- Вільяме ти з нами? - запитав Матіас.

- Та мене шукати вони не будуть, вони навіть не знають хто я такий, тому я можу залишитися, не хочу бути для вас тягарем!

- Ти не тягар, ми знайдемо для тебе місце і заняття, щоб ти знову відчував свою важливість!

- Ну якщо ьак то я з вами! - погодився ветеран.

- Хтось сьогодні вночі буде невимовно радий побачити свого чоловіка! - усміхнувся Біллі.

- Так Харпер зрадіє! 

- Взагалі то я про Емілі, яка зачекалася на свого героя!

- Я не герой, а всього учень, який заново вчиться жити! - промовив Матіас.