Повернути себе. Том 1 - Олександр Шаравар

—  Це ж майже п'ять сотень кілометрів звідси? - Здивувався Терн, прикинувши місце розташування бази.

— Вірно, там нещодавно стався ядерний вибух, от і вмовили майора, що перевіримо заразом і місце вибуху. Там не повинно бути ядерної зброї за даними СБ, - сказав Рік.

— А взагалі, звідки воно тут? Я вчив, що воно заборонено, - сказав Терн дорогою до ліфта. - А тут за кілька днів вже не раз його використовували.

— Нас змусили підписати договір, не могли ми сперечатися з Атараном та нівейцями. - скривився Рік, - Але ж ми не ідіоти, щоб позбавлятися дешевої потужної зброї? Ядерний заряд потужністю в одну мегатонну коштує близько трьох мільйонів у своєму виробництві. "Єрихон" подібної потужності майже тридцять. Про тактичні ядерні заряди я зовсім мовчу, кілотонний заряд тисяч п'ятдесят аналог близько п'ятисот тисяч. Як на мене, це збройові корпорації пробили заборону ядерної зброї.

—  Що ти Малому мізки грузиш? - зустріли вони на підземному рівні Вана. - Не слухай його, у нього завжди повно теорій змов в голові.

—  Ван, ну серйозно, а чому заборонили ядерну зброю? Чи не через забруднення? Дезактиваційні мікроорганізми протягом року не залишать і сліду, навіть після вибуху кобальтової бомби.

—  Все, не хочу з тобою сперечатися, - сказав Ван, відмахнувшись від Ріка, - Ходімо, я хочу подивитися, що там до чого. Це приблизно на половині нашого маршруту.

У центрі управління безпілотниками було близько тридцяти людей. Половина з них були операторами безпілотників, які на даний момент були у повітрі та збирали інформацію про ситуацію на планеті.

Адламс і Декс стояли біля одного крісла оператора, в якому сиділа дівчина, на проекції поряд з нею виднівся лише ангар, мабуть, поки безпілотник ще не злітав.

— Ріку, а як ними керують? Адже сигнал зіурги перехоплюють, - запитав Терн.

—  По всій планеті лежать кабелі оптичного зв'язку. Точне їхнє розташування нікому не відоме. Де, на якій глибині, ніхто не знає, - відповів Рік. - Також по всій планеті розташовані сотні тисяч ретрансляторів, які є сполучною ланкою з оптичною системою зв'язку. Після запуску безпілотника ретранслятор відстежать і знищать, але той управляється відразу через кілька десятків. Так що безпілотники в цілому управляються без проблем, але через це вони стають одноразовими. Через їхню обмежену кількість і сперечалися з майором.

—  Зрозуміло, - сказав Терн.

Наступні кілька десятків хвилин уважно спостерігали за тим, що бачив безпілотник. У місці вибуху раніше знаходилося селище натуристів, які відмовилися від благ цивілізації, і через це вибух виглядав дуже дивно.

Зробивши кілька кіл навколо Тритауна, вдалося точніше визначити місця посадки кораблів зіургів, а також з'ясувати, що місто ще живе і бої в ньому досі продовжуються.

Також звернули увагу на кадри того, як група якихось військових розбирає піраміду із жіночих тіл та знищує їх плазмовими пострілами. Терну було неприємно дивитися на щось подібне, але він чудово розумів, що це єдиний вихід без зброї масового знищення запобігти появі інцепторону.

Загалом безпілотник нарахував шістнадцять точок, у яких знищили людські піраміди. Рік сказав Терну, що за весь час люди майора знищили вже понад півтори тисячі подібних пірамід по всій планеті. Але не всюди вони встигли. Декілька інцепторонів все ж таки вилупилося і їх знищували за допомогою ядерної зброї.

Пролітаючи над малим транспортником, сканери безпілотника виявили стародавній БТР, який мчав через ліс у бік річки. Просканувавши транспортник, оператор направила безпілотник за БТР-ом.

На кораблі тих, хто вижив, не було, зате були тисячі трупів. Це був работоргівець. У звичайний час це змусило проводити розслідування, щоб з'ясувати, як продали людей. Але зараз просто констатували факт і все.

—  Діти? Ви звідки? - Вигукнула оператор, коли БТР прийняв виклик. Декс і Адламс при цьому дивно подивилися на неї.

— З дитячого будинку, — відповів, підліток керуючий БТР, це дуже здивувало всіх присутніх. Не часто можна побачити дітей за штурвалом воєнної техніки.

— Дізнайся, чи є хтось дорослий серед них. І направ їх до триста дев'яносто четвертого притулку, - наказав майор.

— Радар виявив глайдер, — промовив тихо Рік Терну, який не розумів більшу частину графіків на голограмі. - Вони - трупи, - додав Рік і відвернувся, щоб не бачити чергову смерть через дурість, дурість оператора.

— Чи є хтось дорослий серед вас? — запитала оператор.

— Якби був, то я не говорив би з вами, — відповів злий голос хлопця. Судячи з тону пацана, той чудово все зрозумів.

—  Вам треба терміново у притулок. Наказую вам попрямує ..., - Почала говорити оператор, але зв'язок з безпілотником перервалася.

— Майор, вітаю, ваша людина щойно вбила невинних, дивом врятованих, дітей.. — поплескав у долоні Декс.

— Я… я… я… — почала впадати в істерику дівчина, бо зрозуміла, що тільки-но зробила.

—  Полковнику Декс, прошу не ображати моїх людей, - сказав майор, подивившись на Декса. - Вона все зробила за протоколом, ми не знали кодування їхнього приймача.

—  Та краще б ви взагалі не виходили з ними на зв'язок, - сказав Декс. У нього, виявляється, у цьому біоскафандрі була особистість полковника. - Гаразд, завжди бувають жертви, але не люблю я дитячі трупи. Що нам треба ми довідалися, хоча хотілося б більше інформації. Але через необдумані дії вашого оператора вдалося з'ясувати дуже обмежену кількість інформації.

—  Готувати спорядження до вашого виходу? - запитав майор, було видно, що вони один одного дуже недолюблюють.

— Сам підготую, я вищий за тебе, так що не сперечайся. - сказав Декс. - Хлопці, всім відпочивати, даю дві доби на відпочинок.

—  Майте на увазі, що ви не в себе на базі, - сказав майор, ледве стримуючи лють.

— Помітно, — кивнув він на оператора безпілотника, що впала в прострацію. Було видно, що це перші втрати з її провини і вона явно ще накручувала себе. - У себе я б такого не допустив.