Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує - Деніель Пінк

Калі Ресслер та Джоді Томсон

Досьє. Ці двоє колишніх працівників відділу кадрів із «Бест Бай» змогли переконали свого гендиректора поекспериментувати з радикально новим підходом до організації праці. Вони написали книгу про свій досвід «Чому робота засмоктує і як це виправити» і зараз відкрили власне консультаційне бюро.

Велика ідея: орієнтоване на результат робоче середовище. ОРРС, описане в розділі 4, надає працівникам цілковиту автономію щодо того, коли, де і як виконувати свою роботу. Єдине, що важливо, – це результат.

Філософія типу І. Серед основних засад ОРРС:

«Люди всіх рівнів ієрархії перестають робити будь-яку справу, що є марнуванням їхнього часу, часу клієнта або часу компанії».

«Працівники вільні працювати так, як їм заманеться».

«Кожне зібрання не є обов’язковим для відвідування».

«Робочих графіків не існує».

Більше інформації. Ви можете дізнатися більше про ОРРС на їхньому сайті: www.culturex.com.

Джим Коллінз

Досьє. Один із найбільш владних голосів сучасного бізнесу та співавтор праці «Зроблено навіки» (разом із Джеррі Поррасом), «Від доброго до чудового» і найновішої «Як падають величні». Колишній професор Стенфордської бізнес-школи зараз займається розвитком власної лабораторії менеджменту в місті Будлер, штат Колорадо.

Велика ідея: самомотивація та велич. «Витрачати енергію, намагаючись мотивувати людей, – здебільшого трата часу», – пише Коллінз у своїй книзі від «Доброго до чудового». «Якщо у вас „на борту“ ті люди, що треба, то вони самі себе мотивують. Тоді постає реальне питання: як у такому випадку треба керувати ними, щоб не демотивувати їх?»

Філософія типу І. Коллінз пропонує чотири основні принципи для створення культури, у якій самомотивація зможе процвітати:

1. Спрямовуйте людей питаннями, а не відповідями.

2. Залучайте до діалогу й дебатів, а не висварювання.

3. Проводьте автопсії, не відчуваючи провини.

4. Вибудовуйте механізм «тривожного прапорця». Іншими словами, зробіть так, щоб працівники і клієнти, виявивши проблему, не боялись чи не соромилися говорити про це вголос.

Більше інформації. Сайт Коллінза www.jimcollins.com містить більше інформації про його працю, як і змістовні діагностичні інструменти, вказівки та різноманітні відео.

Гарі Геймел

Досьє. За словами «БізнесВік», це «провідний світовий експерт у галузі бізнес-стратегій». Він є співавтором впливової книги «Конкуруємо за майбутнє», професор Лондонської школи бізнесу та директор каліфорнійської «ЕмЛаб», у межах якої він ініціює гонитву за «завдаванням ракетного удару по менеджменту» – набором серйозних викликів для реформування теорії та практики управління організаціями.

Велика ідея: менеджмент – це застаріла технологія. Геймел порівнює менеджмент із двигуном внутрішнього згоряння – технологією, що значною мірою перестала розвиватися. «Поставте якогось гендиректора 1960-х років у машину часу і перемістіть його у 2010 рік, – говорить Геймел, – і той гендиректор знайде мало відмінностей у технологіях менеджменту сьогодення від тих, що впорядковували корпоративне життя покоління чи два тому. Тут немає нічого дивного. Більшість життєво необхідних інструментів та методів сучасного менеджменту винайшли ті, хто народився в ХІХ столітті, незабаром після закінчення Громадянської війни в США». Що тут може зарадити? Радикально-капітальний ремонт цієї технології, що доживає свого віку.

Філософія типу І. «Наступного разу, коли будете на зібранні й народ обговорюватиме, як би вичавити нову хвилю продуктивності з вашого трудового резерву, то запитайте їх: „Задля якої мети й на чию користь просять цілком віддаватися наших працівників?“ Чи присвятили ми себе меті, яка справді заслуговує такої ініціативності, уяви та запалу?»

Більше інформації. Книгу Геймела «Майбутнє менеджменту» (написану у співавторстві з Біллом Бріном) важливо прочитати. Хочете більше ідей та досліджень Геймела – заходьте на сайти www.garyhamel.com та www.managementlab.org.

Фітнес-план типу І: Чотири підказки, як отримати (і зберегти) мотивацію тренуватись

На обкладинці цієї книги зображена людина, що біжить, – і це не випадково. Біг, можливо, й містить усі елементи поведінки типу І. Він автономний. Він дає вам можливість здобувати майстерність. І люди, які постійно бігають і насолоджуються цим, почасти біжать назустріч величнішій меті – випробувати, на що вони здатні, або ж залишатися жвавими й здоровими.

Щоб допомогти вам вигнати дух внутрішньої мотивації геть з офісів та кабінетів в іншу царину вашого життя, ось вам чотири підказки, як тримати себе у формі за методикою типу І.

Установіть власні цілі. Не приймайте стандартизованих, шаблонних програм тренувань. Створіть таку, що буде відповідна до ваших потреб та рівня фізичної підготовки. (Над цим можете попрацювати із професіоналом, але фінальні штрихи за вами.) Так само важливим є те, щоб ви встановили правильні цілі. Ретельне дослідження в галузі біхевіористики показує, що люди, які хочуть скинути вагу, мають на те зовнішні цілі (наприклад, схуднути до весілля чи щоб краще виглядати на зустрічі випускників) й доволі часто досягають своїх цілей. Але потім знову набирають вагу, як тільки цільова подія минає. Тим часом люди, які переслідують більш внутрішні цілі – привести себе у норму, щоб почуватися добре й мати міцне здоров’я – спершу прогресують повільніше, але згодом досягають значно кращих результатів.

Цурайтесь бігової доріжки. Ну хіба що вона вам дуже вже подобається. Якщо ви ледве плентаєтеся до спортзалу і це для вас гнітюча повинність, то знайдіть таку фітнес-формулу, яка буде для вас насолодою – такою, що вироблятиме найбільш разючі моменти потоку. Зберіть кілька друзів для товариської гри в теніс чи баскетбол, запишіться в аматорську групу, ходіть на прогулянки в місцевому парку, танцюйте по півгодини на день або грайтеся зі своїми дітьми. Скористайтеся ефектом Сойєра – і перетворіть свою роботу на гру.

Пам’ятайте про майстерність. Коли стаєш кращим у чомусь, то відчуваєш величезний приплив відновлювальної енергії. Тож виберіть той вид діяльності, у якому згодом ви неодмінно почнете прогресувати. Постійно підвищуючи рівень складності того, за що взялися, застосовуйте завдання золотої середини і з часом кидайте собі більш сміливі виклики. Таким чином, ви зможе відновити свою енергію, не втративши мотивації продовжувати тренуватись.

Винагороджуйте себе належним чином. Якщо для вас це актуально, задумайтесь про швидкий «стікк-експеримент» (www.stickk.com) – сайт, на якому ви публічно присягаєтесь досягнути поставленої мети, і якщо у вас не вийде, то будете змушені заплатити за це своєму другові, пожертвувати на благодійність або ж на «антиблагодійність». Але взагалі, не давайте самі собі хабара «якщо-тоді» винагородами на кшталт «якщо цього тижня я виконаю певну норму фізичних вправ, то куплю собі нову сорочку». Такі речі можуть мати негативний бік. А от випадкові винагороди «оскільки» – це зовсім інша справа. Тож, якщо ви пропливли дистанцію, яку планували для себе цього