Українці в ірландському Корку: становлення громади - Леонід Добрянський

З початком повномасштабної війни я з сімʼєю приїхав в Ірландію. У Корку ми зʼявились у травні 2022 року. З того часу вже минуло майже два роки і увесь цей час я відчуваю себе в українському середовищі. Беру участь у різних українських заходах і спостерігаю за тим, як виникають і розгортаються все нові українські проекти. Маючи у своєму минулому досвід створення громадських організацій в Україні, а також досвід написання книг про історію своєї сім’ї, я був готовий, певною мірою, бачити і фіксувати українотворення навколо себе в Корку.

Я, почав з того, що за домовленістю з київським архівом (ЦДАГОУ) взявся записувати на диктофон усні історії українських біженців. Потім записав інтерв’ю з діаспорянами – українцями, які живуть в Корку більше 20 років. Окрім біженців і діаспори тут є ще інші категорії українців. Більше десятка українських організацій і проектів на сьогодні налічуються у Корку. Короткі відомості про історії створення і діяльність кожного з них наведено в окремому розділі.

Картина життя українців у Корку стала для мене складатися докупи і тому я вирішив зафіксувати це і написати книгу. Така багатомільйонна навала українців у країни Європи є однозначно унікальним явищем і заслуговує поглибленого вивчення. Опис форм української самоорганізації під час російсько-української війни, на прикладі ірландського Корку, – це є завданням даної роботи.

Ілюстрації до книги в основному зібрані Юлією Тарановою. Окрім цього ми з нею продовжуємо формування двох баз даних, які частково вже є на зберіганні у Центральному державному Архіві громадських організацій і україніки в Києві. Перша з них - Фотовідеоархів ‘Українці в Корку’. Друга - ‘ЗМІ про українців у Корку’.

Це дозволить фахівцям у майбутньому максимально повно бачити тут українську активність. Згадані бази даних можна вважати додатками до написаного тексту.

А війна все ще триває.

Корк, березень, 2024 рік.