На жіноче свято - Глазовий Павло

Прийшов Іван з магазину
В вечір березневий,
Приніс жінці подарунок,
Видно, не дешевий.
Мотузками обмотаний,
В цупкому папері,
І до того величезний —
Ледве впер у двері.
Та й питає: — Знаєш Гната
Й жінку його Любку?
То Гнат купив їй до свята
Закордонну шубку.
Вона в нього вертихвістка,
Ходить, як графиня.
А ти в мене жінка скромна,
Добра господиня.
Нехай Любка у тій шубці
Ходить, як пантера,
А я тобі купив праску,
Швабру й полотера!